Борис Іванович розповів, що в цілому він задоволений брюсельским засіданням.
Він прокоментував Заключні Заяву та рекомендації.
На його думку, дуже Важливим є той факт, що Україна, як і будь-яка європейська держава, що поважає права та основні свободи, а також верховенство права може звернутися з поданням, що до членства в ЄС.
Б.Тарасюк зазначив, що під час засідання було обговорено широке коло питань у контексті взаємин між Україною та Європейським Союзом, зокрема, щодо переговорного процесу з укладання нової Угоди про асоціацію включно із зоною вільної торгівлі.
Також учасники засідання обговорили питання щодо започаткування Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ - нової парламентської форми співробітництва, яка об´єднує Європарламент і парламенти шести країн - партнерів Східного партнерства.
Голова Комітету на прес-конференції підкреслив, що в роботі цієї парламентської асамблеї братимуть участь 60 депутатів Європарламенту, а також по 10 депутатів парламентів країн-партнерів Східного партнерства (України, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Білорусі).
Окрім того, обговорено питання внутрішнього розвитку як в Україні (в контексті президентських виборів і формування нових виконавчих структур влади), так і в Євросоюзі (в контексті набуття чинності Лісабонським договором 1 грудня 2009 року, який надав ЄС більш сильне керівництво та посилює роль Європарламенту).
Учасники засідання розглянули перспективи візових взаємин між Україною і Європейським Союзом. Б.Тарасюк нагадав, що на минулому засіданні, за його пропозицією, було утворено Робочу групу Комітету парламентського співробітництва між Україною та ЄС, до якої увійшли по 5 представників від кожної сторони. Кінцеву доповідь цієї Робочої групи, відповідно до Заключних Заяви та рекомендацій, ухвалених за результатами Чотирнадцятого засідання КПС, рекомендовано Верховній Раді України і Європарламенту розглянути на своїх пленарних засіданнях для прийняття конкретних рішень.
За його словами, у заключному документі зафіксовано і рекомендацію щодо розширення категорій українських громадян, які можуть користуватися перевагами Угоди про спрощене оформлення віз, а також пошуку належних шляхів спрощення загальних візових процедур для українських громадян з огляду на нове візове законодавство ЄС. Б.Тарасюк підкреслив, що між Верховною Радою України і Європарламентом існує спільне розуміння цього питання.
У контексті візової політики розглянуто питання підготовки так званої "дорожньої карти", яка має визначити етапи і конкретні положення щодо набуття Україною статусу країни, готової до запровадження безвізового режиму.
Б.Тарасюк повідомив, що єврокомісар Стефан Фюле планує незабаром відвідати Україну для проведення консультацій з українською стороною, зокрема, щодо питань візової політики.
Під час Чотирнадцятого засідання КПС, повідомив Б.Тарасюк, обговорено також питання економічного і секторального співробітництва між Україною та ЄС, співробітництва в газовій сфері тощо.
Акцентувалася увага і на подальшому розвитку співробітництва між Україною і Європейським інвестиційним банком, з яким, за словами Б.Тарасюка, вже укладено контракти на інвестиційні проекти в Україну на суму 500 млн. євро, а також існує перспектива укладення таких контрактів на суму 700 млн. євро.
У питаннях співробітництва в енергетичній галузі зверталася увага на те, що виконання Спільної Декларації (прийнятої на Міжнародній інвестиційній конференції 2009 року з питань модернізації ГТС України) має посилити енергетичне співробітництво між Україною та ЄС і безпеку постачання енергоресурсів.
Окрім того, українська сторона закликала Європейський Парламент та Європейську Раду якнайшвидше прийняти позитивне рішення стосовно виділення Україні другого траншу макрофінансової допомоги ЄС.
